Гуцульська церква

Церкви, збудовані в гуцульському стилі, на даний час можна зустріти не тільки на Гуцульщині, Буковині чи Закарпатті. Українські емігрували, що переїхали до таких країн, як то США, Австралія, Канада та інших, назавжди зберегли в своїх серцях спомин про автентичну архітектуру дерев’яних українських церков, в тому числій гуцульських.

Дерев’яні гуцульські церкви – це ніби своєрідні візитівки Гуцульщини. Їх зберегли для своїх нащадків на художніх витворах відомі наші художники, зафільмували на фотокартках українські етнографи, доволі детальні дослідження проведені архітектороми й релігієзнавцями.

Ці дерев’яні шедеври, створеними ще часі цісарської за Австрії, а подекуди ще раніше, і в нас час захоплюють цілий світ. Українські й іноземні експерти зробили відбірку з 16ти дерев’яних церков, що пропонується внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, серед українських церков, в претенденти потрапила церква в селі Нижній Вербіж Коломийського району збудована 1808 р.

 

Гуцульська церква в Нижньому Вербіжі

 

Та й навіть в даній церкві, як зазначають дослідники, не обходиться без проблеми. Нижньовербізька церква Пресвятої Богородиці в девяності роки зазнало серйозного реформції, проведеної сучасних майстрами. На жаль місцеві люди не мають розуміння, що творець, що побудував цей свій унікальний п’ятикупольний карпатський храм, двісті років тому удостоївся спеціальної нагородної медалі, й його робота була оцінена самим від австрійським цісарем. Тепер церковні бані даної споруди, одіта бляху й невідомо чи колись буде відновлено автентичну гонтову покрівлю. Така сама доля спіткала більшість гуцульських церков

 

Гуцульська церква

 

“Дім Божий - гуцульську церкву, місцеві майстри закладають таким самим зелізником і з такого ж дерева, як і гуцульську хату, – писав у своїй монографії “Гуцульщина” Володимир Шухевич, що була видана 100 років назад.

– Основний плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. Те крило, що від входу, звеся бабинець, напротив него вівтар, а оба бічні притвори: крило з вівтарем звернене до сходу, а бабинець до заходу сонця; високість церкви в напрямі ліхтарні рівнає ся довжині церкви. На грубих брусованих підвалинах, попідпираних великим камінням для нерівності терену і против того на проти підвалини, стоїть від середини церкви чисто згибльований оструб з протесів або брусів; долішня частина того оструба, підопасанє, кладеся на замки з довгими вуглами, крита з надвір опасанєм, спадистим до 2 м широким побоєм, що опираєся на вистаючих вуглах; (під опасанє ховаються люди в дощ, коли глітно в церкві… До церкви входить ся ганьчиком, де складають гуцули кресані, палиці, бесаги і т. ін.”.

 

Карпатська церква

 

Згідно архівних джерел, на початку двадцятого століття між функціонуючих храмів на Гуцульщині до найстаріших церков відносили дві: святого Миколая в тодішньому присілку Косова Монастириско, споруджена вона була в 1758 р., та Успіння Пресвятої Діви Марії в селі Жаб’є-Слупейка (теперішня Верховина), що була побудована приблизно на 40 років пізніше. Історики описують також появлення на Гуцульщині, вже наприкінці 19 століття поодинокі дерев’яні церкви з куполами під бляхою. Часті пожежі церков не одноразово залишали гірських жителів без храму, а тому, вже давно давні традиції витісняє практичність і дерево почали замінювати цеглою, до прикладу в Стопчатові, Кутах, Старому Косові, Рожнові.

 

Гуцульська церква в Рожнові

 

Церкви, побудовані в гуцульському стилі, можна зустріти не тільки на територіях Галичині, Буковини й Закарпаття. На цікаві дані натрапляємо в матеріалах опублікованих україномовною газетою “Наше слово” ( публікувалась в Польщі). На початку трицятих років двадцятого століття на території західних Карпатах, де основним населенням булт лемки, знаходилось більше 250 дерев’яних церков.

Українці, що опинилися в еміграції в США, Канаді, Австралії та в інших кінцях землі, пронесли в своїх серцях пам’ять про перше пережите на батьківщині причастя, про світкування Різдва чи Йордана в далеких карпатських горах, дзвін великодних дзвонів, храмових свят, я головне, символ карпатської духовності – дерев’яну гуцульську церкву, до якої, як гірські потоки стікаються в гірську річку, стікались гірські жителі. А неймовірні гуцульські писанки, а подарунки дітям на Миколая й свічки, що запалювали на цвинтарях? Усе це було пронесене в пам’яті нашими емігрантами й вони старались передати це своїм слідуючим поколінням. Вихідці з Гуцульщини та й інших місць України, збираючи невеличкі пожертвування й роками виношували плани в майбутньому збудувати вже в Нью-Йорку, Торонто, Мюнхені чи в Парижі церкву, що своєю архітектурою б нагадувала космацький, рожнівський, нижньовербізький, косівський, вижницький чи буківецький храм. Старались викупити місце під майбутню церкву й обов’язково шукали хорошого архітектора, стараючись знайти такого, щоб своїм корінням сягав в споконвічно гуцульські землі Косівщини, Верховинщини, Рахівщини.

Серед побудованих емігрантами варто відмітити церкву Івана Хрестителя в Гантері, церкву Пресвятого Серця Христового в Бинггемтоні штаті Нью-Йорк, церкву святого Івана Хрестителя біля Монреаля в Канаді, Пресвятої Трійці в Силвер Спринг штат Вашингтона, церкву Різдва Пресвятої Богородиці в Ніягара Фоллс в Канаді”. Побудовані руками емігрантів українців во Славу Божу, дані храми не тільки там за океаном, представлені як екземпляри народного мистецтва карпатських жителів, але й одночасно слугують сильним засобом хорошої пропаганди нашої культури, як цікавої туристична атракція для багатьох відвідувачів, досить часто не українців.

 

Гуцульська церква Івана Хрестителя в ГантеріГуцульська церква Івана Хрестителя в Гантері

 

Та допоки, українське емігранство за кордоном зберігає, примножує й популяризує автентичну гуцульську архітектуру, що відбувається на самі й Гуцульщині? В більшості, це не веселе видовище, дерев’яні старезні гуцульські церкви закуті в бляху, цей верх несмаку, є одночасно й губительним для самих пам’яток архітектури. Правда варто зауважити, що є поодинокі випадки, коли на заміну втрачених, згорівших церков, постають нові, споруджені за старою гуцульською традицією в стилі гуцульської архітектурної традиції.

Надіюсь, що з пробудженням нашого народу, що послідував за революцією Гідності, ми почнемо шукати себе в своїй історії, автентиці, культурі, бо хто не живе своїм минулим не заслуговує майбутнього.

 

Останнє редагування П'ятниця, 18 грудня 2020 11:06
Детальніше в цій категорії: Гуцульські ворота - Розлоги »

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Написати нам:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Карпати, Україна

Про нас

Головна ціль сворення даного ресурсу, це глибше привідкриття для українців, гірської перлини України - Гуцульщини.

Маю надію, що тут Ви знайдете саме ту інформацію, що шукали. Дякую за візит, ми раді що Ви, відвідали наш сайт :)

Підписатись на розсилку

Введіть електронну пошту, для отримання розсилки